ГлавнаяАрхивЧлени «Служіння Святого Духу» погрожують накласти на себе руки, якщо їм не пробачать кредити

Члени «Служіння Святого Духу» погрожують накласти на себе руки, якщо їм не пробачать кредити

Продовжує набирати оберти скандал довкола релігійної громади «Служіння Святого Духу» Олени Хамули. Чергова стаття по даній темі була надрукована в газеті «Вечірні Черкаси» №41 від 13 жовтня 2010р. Ось дослівний текст статті:

Обдурені сектанти – на межі самогубства

«Служіння Святого Духу» погрожують накласти на себе руки, якщо їм не пробачать кредити

Данило Протас

zakon999@ukr.net, 067-47-08-392

Саме так зараз налаштовані люди, яких обдурили, зігравши на найсвятішому, що тільки є, – на щирій вірі. Однак спочатку ніщо не віщувало сумного кінця. Були любов до Бога, служіння та пропо­віду-вання жіночності. Які, за нашим висновком, і призвели до траге­дії…

Особиста убогість і сірість

Віруючі в один голос говорять, що на початку роботи громади пастор­ка на своєму прикладі доводила, як треба жити у Бозі: скромно вдяга­лася, розповідала про дива, які стались у її житті. Наприклад, про чу­дове зцілення нирки, яка мало не гнила, але завдяки вірі недуга від­ступила. Про клінічну смерть і вихід зі свого тіла, через що пасторка чітко усвідомила: потойбічне життя існує, а отже, є й Бог. Про народ­ження дітей, яких узагалі не повинно було бути через специфіку хворо­би нирки. При цьому парафіян запевняли, що є документи, які засвід­чують, що все сказане – правда. Коли ж лідерка молилася, то це було настільки натхненно, що будь-які сумніви розвіювалися геть і залиша­лося єдине переконання: вона дійсно віруюча людина і навіть свята… До речі, тексти пісень вона писала сама і говорила, що це Бог давав їй слова і надихав на музику.

– Перші служіння пасторка проводила у себе вдома, – розповідає ко­лишня парафіянка громади Олена Стародуб. – І ми на власні очі мог­ли перекона-тись, що слова нашої духовної лідерки не розходяться з вчинками: обстановка у кімнатах вражала убогістю. Одягалася пастор­ка хоч і завжди охайно, але відверто бідно: ми звертали увагу на те, що вбрання було старих моделей (моди 10-15-річної давнини), потер­тим та перешитим, місцями з латками.

Ця відкритість та своєрідна щирість пасторки підкуповували людей. І вони все більше й більше вірили їй. До того ж члени громади часто ра­зом проводили навіть вільний час: виїздили на природу, грали там у футбол, спілкувалися. Поступово зібрання стали для людей другою сім’єю.

Розлучення та проповідування жіночності

Про свого чоловіка пасторка часто розповідала, що його з нею з’єд­нав Бог. Однак, незважаючи на це, шлюб усе-таки розпався.

– Ми спільно молилися, щоб ці люди залишилися разом, – згадує парафіянка громади Світлана Ярошевська. – Задля збереження сім’ї нашої лідерки всі були у постах. По пасторці було видно, що їй дуже важко. Вона часто плакала. Однак це не допомогло…

Горе лідерки люди сприймали як своє. І це ще більше згуртувало гро­маду.

Однак відтоді з пасторкою почалася метаморфоза. Спершу вона прос­то схудла. Потім на служіннях усе частіше почали лунати заклики, що жінка не повинна бути якимсь сірим створінням, а її внутрішня краса має доповнюватись зовнішньою. Адже, якщо жінки мають скромний вигляд, то чоловіки втрачають до них інтерес. А отже, представницям слабкої статі треба бути красивими. Даний тезис підкріплювався цита­тами з Біблії, з «Пісні пісень», та акцентом на те, що «їхня церква – церква Христових наречених», що часто повторювалося на зібраннях. І почалося: парафіянки сіли на дієту. Усі досить швидко пострункіша­ли. Стали купувати собі нове вбрання. Змінилися акценти і в ставлен­ні до чоловіків. Ті мусили забезпечувати своїх половинок усім, що доз­волить їм втілити всі принади жіночності: дорогі речі (і якомога біль­ше), брендову косметику та парфуми. Якщо ж чоловік не робить цьо­го, значить, він не виконує волю Божу. А отже, грішить.

– Чоловікам також потрібно було по-новому ставитись до своєї зовніш­ності, – згадує прочанин Михайло Храбров. – Ми мусили робити все, аби бути гідними своїх жінок: красиво вдягненими, надуханими хоро­шими парфумами. Навіть ванну потрібно було приймати зі спеціаль­ними оліями, які зроблять шкіру більш молодою.

Не треба думати, що новозміни йшли швидко. Увесь процес реалізову­вався поступово: дієта, дешева біжутерія та косметика, а потім дорогі речі, культ жіночності та краси. Пасторку також було не впізнати: із не­помітної жінки вона перетворилася на ефектну красуню. Кожне зіб­рання лідерка змінювала вбрання.

ЩО З ЦЬОГО ВИЙШЛО

Кара за любов до телевізора

І мало хто знав, що на той момент пастор-ка вся була у кредитах: на щось же потрібно було реалізовувати ідею жіночності. Тоді-то й було оголошено ідею з кредитами для парафіян. Із часом пасторка все час­тіше стала говорити, що настають лихі часи і парафі-яни мусять брати якомога більше кредитів. Начебто Бог робить їм подарунок і дозво­ляє користуватися отриманими від фінансових установ грошима. Їх, як переконувала пасторка, згодом з’їсть інфляція. Тож віруючим і відда­вати, по суті, буде нічого. Люди вірили кожному слову своєї духовної лі­дерки, тому й стали на шлях боргової прірви.

Пасторка пояснювала, що лише вони йдуть до Бога. А люди, які не вхо­дять у їхню громаду, навряд чи досягнуть спасіння. Тому навіть до ліка­рів у разі недуги віруючі не зверталися. Дехто заплатив за це життям. Наприклад, жінка, на ім’я Ірина. Коли у неї трапився викидень, вірую­ча пішла не до лікарні, а до пасторки. Та сказала нещасній, що таким чином Бог покарав її за те, що вона дивиться телевізор. Цього ж дня Ірина, спокутуючи гріхи, повинна була не поправляти здоров’я, відле­жуючись удома чи в лікарні, а перед служінням стояти на вході до за­лу і зустрічати парафіян. А невдовзі жінка померла від пухлини у живо­ті. Пішла з життя й інша віруюча – Наталя, яка хворіла на туберкульоз. Вона дуже сподівалась, що віра зцілить її… А парафіянка Галина ма­ла величезну доброякісну пухлину в черевній порожнині. Багато років вона відвідувала секту, тому в питаннях лікування покладалась лише на віру. На щастя, ця жінка вижила: після того, як порвала із релігій­ною громадою, вона пішла на операцію, і в неї видалили пухлину, яка важила аж 12 кілограмів.

Будь-які незгоди з «офіційною лінією» пасторка нейтралізовувала.

– На загальному зібранні ми отримали відповідь, що ті, хто вважає, що дії пасторки не від Бога, хай ідуть геть, до сатани, – згадує той день свідок цього Оксана Гащенко. – А хто залишиться, продовжуватиме йти до Господа.

Епілог: на межі самогубства

Для сотень парафіян результат довіри словам пасторки став сумним. За роки, поки тривало розслідування, виконавчі служби відібрали у ві­руючих усе, що тільки змогли. Квартири деяких членів громади вряту­вав від силового вилучення накладений на них арешт. До речі, на од­ному із судових слухань представник однієї банківської структури зви­нувачував прокуратуру в тому, що нібито вона не дала забрати і прода­ти нерухомість, яка належала віруючим і на той момент перебувала під арештом. На що прокурор справедливо зауважив, що дане майно проходить по справі як речові докази. А отже, його вилучення і тим паче продаж буде всупереч законодавству.

Колишній парафіянин Валерій Шраменко в результаті своїх релігійних переконань утратив будинок.

– Однак моя історія не найстрашніша, – зітхає чоловік. – Одну нашу жінку з громади представник виконавчої служби так штовхнув, що во­на впала і дуже вдарилася. При цьому службовець кричав: «Тут усе моє, і ви зробите все, що я сказав!» Найстрашніше те, що при цьому були присутні діти нещасної.

Михайло Храбров узяв кредитів на півмільйона гривень. А сума позик його братів по нещастю сягає майже тридцяти мільйонів. Усе, що мог­ли, віруючі жертвували. І тепер, втративши майно і віру, думають про те, щоб накласти на себе руки. Масово. Єдиною надією цих, доведе­них до відчаю, людей залишається справедливий суд, який, як упевне­ні колишні парафіяни, повинен побачити в них потерпілих від найжор­стокішого шахрайства: того, яке краде з душі Бога.

Джерело: http://vechirka.ck.ua/zhittya/bezpeka/chleni-cherkaskoї-religijnoї-gromadi-yevangeliya/

Як відомо, основні події даного скандалу відбулися 2008р, коли за «откровенням» Олени Хамули члени громади почали брати значні кредити в банках під заставу свого майна. Як стверджувала Олена Хамула, дані кредити не потрібно буде віддавати через обвал банківської системи. 2008р в пресі також було кілька публікацій на цю тему. Наприклад в газеті «Антенна» від 14.05.2008 була надрукована така стаття:

Секта ошукує і грабує людей
Наталія ДАНИЛЮК
# 19, 14.05.2008

Небачене шахрайство відбувається в Черкасах. Під виглядом релігійної громади в обласному центрі функціонує група людей, які шляхом навіювання та введення в оману змушують своїх парафіян брати величезні кредити. Частину, а то й всю суму, люди мають жертвувати своїм «пастирям».

Цими днями до редакції медіагрупи «Антена» звернулися черкащани, яким таки вдалося вирватися з тенет так званої «Християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духа». Ця організація, за їхніми словами, діє в обласному центрі вже років із 10. Її очолюють три жінки — пастор Олена Хамула та її помічниці Світлана Дубович і Валентина Толкач.

Два роки тому, розповідають уже колишні парафіяни, проповіді почали містити різного роду, як говорили пастирі, «одкровення Господні» щодо необхідності забезпечити свої сім’ї усім необхідним, зокрема дорогою побутовою технікою та автомобілями. Людей запевняли, що для цього вони можуть абсолютно безкарно брати численні кредити, які згодом, за волею Господа, будуть погашені. Як то кажуть, за помахом чарівної палички.

Зі слів Михайла Храброва, одного з колишніх парафіян, людей просто зомбували, і вони втрачали здатність думати про наслідки. Їм навіювалося, що має настати інфляція, різко зростуть зарплати і люди зможуть з однієї зарплати сплатити усі свої борги.

Таким чином, шляхом обману та зловживання довірою під час відправ і проповідей членів громади, використовуючи релігійні переконання та психологічний тиск, примушували брати численні кредити в кредитних спілках та банківських установах.

— Нас переконували, мовляв, ми повинні дослухатися до того, що говорять пастирі та служителі, повчали, що ми не маємо права на свою думку, — говорить Олександр Харченко, якому теж пощастило вирватися із тенет псевдопастирів.

Врешті-решт, розповідає Михайло Храбров, у результаті постійного навіювання думки про беззаперечний послух, жертви та самовідданість людині ставало вже байдуже, скільки відсотків їй доведеться сплачувати, які суми вона бере у кредит.

Згодом, розповідають чоловіки, «пастирі» почали проповідувати так звану «десятину» та вчили своїх парафіян, як бути щедрими по відношенню до церкви та Бога. Поступово, розповідає Михайло Храбров, «пастирі» почали переконувати людей, що вони мають віддавати те, що беруть, лідерам — безпосередньо Хамулі, Дубович та Толкач.

Отож, члени громади регулярно робили пожертвування і подарунки керівництву, в результаті — величезна боргова яма. У багатьох виникли великі труднощі із виплатою процентів по кредитах, їм не вистачало зарплат для погашення заборгованості перед фінансовими установами.

Справа дійшла навіть до того, що у парафіян забирали житло. Так сталося із колишнім членом громади Валерієм Шраменком. Він розповів, що його примушували брати у кредит то один автомобіль, то інший, віддавати їх, а самому сплачувати за них. Врешті примусили заставити будинок, а половину грошей за нього віддати.

На цілком слушні запитання людей стосовно того, що їм робити із кредитами і коли прийде довгоочікувана інфляція, а Господь втрутиться в економіку, одна з очільниць релігійної громади відповіла доволі недвозначно: «Говорю: Господи, когда она уже эта на букву «и» (инфляция) прийдет? А Господь мне сказал такую фразу: «Не все еще все взяли»…

Врешті-решт сума кредиту Валерія Шраменка досягла майже мільйона гривень, а більша його частина пішла на Олену Хамулу ті її помічниць. Частково це були гроші, частково — товари, зокрема, автомобілі.

Загалом, зі слів колишніх членів «Християнської релігійної громади повного Євангелія «Служіння Святого Духа», у цій системі опинилося біля сімдесяти людей, які набрали кредитів на загальну суму близько 30–40 мільйонів гривень. Фінансові ж установи, звісно, вимагають сплати сум кредитів та відсотків на них.

Чоловіки, котрі звернулися до журналістів медіагрупи, розуміють, що ані банки, ані кредитні спілки не пробачать ці борги. Щоб ці гроші якось повернути, вони звертаються до правоохоронців і так званих «колекторів», які з погрозами забирають останнє, що залишається у людей. Члени громади перебувають у шоці — вони готові покінчити життя самогубством.

Однак у них ще є надія — нещодавно правоохоронні органи порушили кримінальну справу відносно керівників релігійної громади Олени Хамули, Світлани Дубович та Валентини Толкач за фактом заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, що завдало шкоди потерпілим у великих розмірах.

А поки що «Християнська релігійна громада повного Євангелія «Служіння Святого Духа», навіть попри порушену кримінальну справу, продовжує функціонувати та заманювати у свої тенета нових парафіян. Отож, кількість ошуканих невдовзі може суттєво зрости.

Джерело: http://antenna.com.ua/antenna/5988.html

↓ Комментарии посетителей (0)
[ Показать комментарии ]

Добавьте собственный комментарий
Автор

Комментарий

Страницы, близкие по смыслу

 Последние новости