ГлавнаяАрхивЧеркаська малеча будувала свій дім з Ісусом

Черкаська малеча будувала свій дім з Ісусом

Дитячий християнський табір під назвою «Збудуємо свій дім з Ісусом» відбувся у селах Мліїв та Старосілля. Його мета була - малечі та молодим людям звістку про Ісуса Христа та навчити їх служити Йому. Табори проходили одночасно. Проводили їх юні брати та сестри із с. Руська Поляна, які вже кілька років займаються дитячим служінням у Млієві, та команда американців українського походження із м. Мініаполіс.

Група американців із 15 осіб готувалася до місіонерської подорожі майже цілий рік. Молодь збирала гроші на дорогу самотужки: мила машини, влаштовувала розпродаж своїх речей, працювала на кількох роботах. Проте, як зазначають іноземні друзі, цей час був для них найкращим, оскільки вони знали для Кого працюють і мали ціль.

Руськополянці та американці розділилися на дві команди і трудилися одночасно у двох селах з 9 ранку до обіду. В цей час маленьким учасникам табору розповідали про Бога, вчили їх християнських пісень, розвивали творчі здібності на заняттях рукоділля, та грали з ними у спортивні ігри. Організатори відзначають, що діти практично нічого не знали про Бога, а тому ставили багато запитань, ткаих як: «Чому Бог святий?», «Хто народив Бога?», «Коли буде кінець світу?». І лідери, посилаючись на Слово Боже, задовольняли їхню цікавість.

Вечір же християни присвячували тому, що проводили молодіжне служіння для місцевих хлопців та дівчат. У Млієві це було робити легше, адже там є баптистська церква і діє дитячий клуб «Авана». Тому дітлахи звикли жл подібних заходів. Тут щодня протягом усього тижня на вечірні служіння приходило до 40 осіб. Спочатку з ними грали у волейбол, футбол, дівчата плели браслети, співали під гітару. А потім спілкування продовжувалося біля багаття, де юні мліївці могли пороздумувати про біблійні істини, помолитися.

У Старосіллі при проведенні молодіжок команда зіткнулася з труднощами. «Першого дня на молодіжне служіння ніхто не прийшов і ми пішли по барах та місцях де відпочиває молодь. Ми роздавали запрошення на заняття й розповідали про себе. Люди реагували по-різному: дехто сміявся, інші обіцяли прийти, треті байдуже розпивали пиво. Другого дня прийшло до десяти осіб, але половина з них були діти зі старшої команди табору. А було й таке, що молоді люди підходили до клуба, у якому ми проводили заняття, а заходити боялися.

Ми до них підходили, знайомилися і запрошували на спілкування» - розповідає Світлана, лідер із Руськополянської команди. Однією з причин такої боязні стала діяльність місцевої православної церкви. Перед табором на сільських стовпах і тинах з’явилися плакати де йшлося про те, що хто з селян піде «до людей незрозумілої віри – продають віру своїх батьків за цукерки». Утім, незважаючи на це, на дитячі заняття приходило близько 70 дітей, а на молодіжні - 15-20.

А останнього дня до дитячого табору запросили батьків, щоб вони познайомилися з командою та на власні очі побачили, чого навчилися їхні діти. У дорослих було чимало запитань про віру, церкву. Найбільше їх здивувало те, що для того, аби розповісти про Богжу любов та явити її дії, люди приїхали аж з Америки. Прощання було зі сльозами і з великою надією на зустріч у наступному році.

Табори закінчилися, але залишилося багато приємних моментів, які забути просто неможливо. І за кожен з них ми вдячні Богові.

Євгенія Чернова, с Руська Поляна

christterritory.ck.ua

↓ Комментарии посетителей (0)
[ Показать комментарии ]

Добавьте собственный комментарий
Автор

Комментарий

Страницы, близкие по смыслу

 Последние новости